На очах виступають сльози,
ми кохати більше не зможемо,
і не станемо знову коханими,
стане серце до болю пораненим.
Не врятує його віра,надія
і помре з ним нездійснена мрія.
Все прекрасне стане жахливим,
І довіра твоя-вже зрадлива,
Все солодке стане забороненим,
Все,що було рідним-відстороненим,
Все омріяне стане нездійснéнним,
Особливе стане буденним,
А прив’язаність стане нав’язливою,
Все спокусливе буде відразливим.
Не почуєш ти більше ні слова,
Ні "люблю",ні "чекаю з любов’ю",
а почуєш холодне "привіт" або навіть мовчання..
Може просто піде,не сказавши нічого на прощання.
І не станемо знову коханими,
стане серце до болю пораненим.
