Вони вже десь поруч, поруччями нашпорять, чуєш?
Два кроки ліворуч і ти постираєш відстані.
Хтось ніби навмисно усі поїзди скасує,
Щоб ми не забули, що треба ставати різними.
Ти будеш молитвою, будеш моєю тишею,
Останньою краплею вічних дощів на сході.
Такою новою, до болю комусь колишньою,
Я буду десь поряд, допоки не скажеш "годі".
І, будьмо відвертими, довге чекання втомлює
Я вірив би дужче, лиш знаки тоді подай мені.
Вони вже десь поруч емоції знеособлюють,
Два кроки ліворуч і знову стаємо зайвими .