Нудить і терпне язик
від того, що поруч
розум зник
так млосно
всередині
думок крутоверть
лайном всім
довкола
наповнилось вщерть
так хочеться
спокою
далеко втекти
туди де ніколи
схоже нам
не знайти
себе почувю
чудово у лісі
де вітер і листя
малюють тишу
на березі річки
де тепле
каміння
гріє п'яти
провокує терпіння
швидка течія
обрамлена берегом
та вона
нічия
спілкується з деревом
і пташка
й хробак
там воля і щастя
самотнє
однак.
