Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Що ти дивишся, вербо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галю... Тепер думаєш - чи ж так вже багато треба людині для щастя? Якщо хоча б трішки розуміти, що таке щастя... А не так, як зараз все звели до грошей, внаслідок чого "маємо те, що маємо..." А ще якихось 30 років назад як жили люди в тому ж Віліно, а чи в колгоспі Росія, чи Україна. Я написав про свої післявоєнні 50-ті роки, коли в матеріальному плані жили дуже скрутно, і паспорти не давали в селах, щоб навчатися в місті... Ідилії як такої ще не було, а ось людяність була, яку тепер нак несамовито витравлюють, особливо ТБ, ЗМІ, засоби виживання, вулиця і т. і.Ганна Верес (Демиденко), 26.02.2016 - 21:30
Красива природа, мирне безпечне життя, як давно це було! Нескоро ми виберемося з війни, навіть тоді, коли закінчаться військові дії, нам ще довго будуть нагадувати про неї руїни будівель, руїни в душах, безрукі, безногі молоді люди.
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як треба не любити свій народ (на ділі, а не на словах), щоб дійти до такого...Дякую, Ганно. Боляче це все... геометрія, 26.02.2016 - 17:17
Не можу не написати ще раз. Ви, Славо, ніби прочитали мою книгу дитинства. Ми теж з братом бродили по тій крижаній воді, і коньки, і санки,..і очерет, і риба...
Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так Валю - природа ділилася з нами безмовно чистими витоками - треба було лише вдумливо споглядати за нею і набиратися її світлом і мудрою простотою... А скільки там було вздовж річки квітучих лікарських трав - просто під нашими босими ногами... Земне царство, а далі - ожина, терники, городина, кавуни - тепер і їсти з магазину все це страшно: хімія, хімія, хімія, нітрати, ГМО - страх!!!геометрія, 26.02.2016 - 14:42
Гарно, Славо! Я теж таке пам"ятаю...І хлоп"ята, і дівчата, весело стрибали, як розлінені ягнята, ще й пісні співали... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І річка була ще з рибою і раками, та чиста після весняного паводку - крижинами очерет вичісте, оновить русло, містки поскидає заодно...Було, все було... А взимку санки... коньки. Дякую за увагу, Валю. Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трішки колективної праці, вдячний вам!Хорошего настроения. Мирослава Жар, 26.02.2016 - 12:05
Гарний вірш!Прпоную замінити: "мозолі НА руках", придумати інший рядок - 4-й низу (немотивований) Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прислухався до Вас, Мирослава (до речі мого онука звати Мирослав),доопрацював, що ви совітували - як вам, до вподоби? Дякую за уважність, глянули свіжим оком... Променистий менестрель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Нікіта за коментар і увагу - радісної творчості. |
|
|