Клин клином вибивають,
на граблі двічі всі ступають.
Незгоди й біди оживають
Добро і злагода зникають.
Дороги стеляться багрові,
Спокуси лестяться липкі,
і ніжаться гадюки в крові,
їх панцирі із золота-цупкі!
Вогнем те зло не побороти,
Й мечем святим не зарубать!
Не хочеться й торкатися мерзоти
Та скільки ж можна катувать?
