О, Земле-Матінко
Вклоняюсь Матінці-Землі,
За синяву волошок в житі,
За місяць й зорі в нічній млі
І ранки, росами умиті.
Ліси зелені та степи,
Розквітчані маніжки-ниви,
Налиті золотом снопи -
За рай, не в казці, а наживо.
За води ніжно-голубі,
Привітне сонце над ланами.
І заклики до боротьби -
За долю битись з ворогами.
За славних дочок, і синів,
Яких п’ятсот віків являла,
Та неутомних трударів,
Яких піснями звеселяла.
О, Земле, Матінко, свята!
До волі праведні дороги,
Задовго до Царя-Христа,
Нам протоптали рідні боги.
Впродовж століть ми ідемо
Ними у радості й любові,
Завіти божі несемо
У думах, вчинках, в кожнім слові.
21 березня 2016 року
