Старість, як рахунок в банку:
Що в нього поставиш, те і забереш.
Все помножиться з початку й до останку
І вороги, і друзі – усе, що сам скуєш!
Життя проживши в ненависті та злобі –
Самотність з банку будеш забирати,
Проживши у стараннях та турботі –
Повагу зможеш із рахунку зняти!
Якщо невдячним був ти до людей:
Топтав їх душі та раняв серця,
То не обминуть сльози і твоїх очей,
Тобі їх біль помножиться на два!
Кожен з нас живе, переживає,
Чи буде що на старість нам згадати?
Й лиш одиниць думка переймає:
З "Банку життя" що зможе він забрати?