Наш світ нестерпно підступний:
Карають невинних, прощають злочинців.
Не має поваги народ до народу,
Рабами своїми наймають чужинців.
Усі захищають свої інтереси,
На долю сусіда відверто начхати.
Сміються над горем чужим іронічно,
Доки не застануть гіркі власні втрати.
Підступність і зраду несуть крізь життя,
Не маючи смілості в тому зізнатись.
Не вміють прощення просить і прощати,
І саме ця гордість їх змусить зламатись.
Коли їх вік все ж добігатиме кінця
Задумається кожен над гріхами,
Що гордість й страх їх душі зруйнували,
Що по життю йшли нечестивими шляхами.
