Вихопив жайвір серце з моїх грудей
Та й полетів з ним у високе небо
Сонце у піснях славити.
Видивляю очі, шукаю.
Забачу дві маленькі сіренькі
Грудочки
І кличу, благаю повернути
Утрачений спокій.
А вони б"ються крильми об сонце,
Мережуть піснями небо
І не хочуть вертати...
1990
* * *
Змалів мій день до зерня.
Весни долоні ніжні, теплі
Дбайливо у ріллю -
У найсолодше, найзапашніше ложе
Його поклали.
Земля зраділа і сонце заспівало.
А день-зернинка ріс щомиті
І колосом важким та повним
Тягнувся жадібно до неба.
Дзвенів під пісню вітру
І пісню птицьб і пісню жита-
Стверджувався день мій у житті.
1990
