Коли загораються зорі,
А місяць гуляє дахами,
І вітру крильцята прозорі
Жонглюють чарівними снами,
Тобі розкажу тихо казку,
Пухнасте моє Кошенятко.
Заплющуй очиці, будь ласка,
Бо час уже грайликам спатки.
На стелі гойдає дрімота
Якісь візерунчасті тіні -
Немов відкриває ворота,
Щоб в хату ввійшли сновидіння;
Залишимо печива трішки
І чашечку м'ятного чаю
На столику, побіля ліжка, -
До тебе нехай прилітають .
Присядуть нехай на подушку
І крильцями ніжно лоскочуть,
І тихо шепочуть на вушко :
"Спи, Котику, доброї ночі... "
Цікаво як поставиться антикорупційне бюро до цього хабаря у вигляді печива і чаю?
Дуже ніжно, Любонько! Від материнської колискової багато залежить, яким виросте те дитя
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так це ж не хабар! Це фуршет
Дякую, Світланочко, Ви завжди приносите з собою промінчик світла!
Або змінився сайт, або у мене щось з браузером (немає кнопки відповісти на коментар) - тому пишу новим.
Ні, чаю не люблю ніякого, як і кави, хоча і те і інше п'ю час від часу. За компанію. Люблю просто воду. І пиво "Львівське різдвяне". Шкода тільки, що воно лишень 2-3 місяці у рік у продажі...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То ти заблукав між сайтами. Тут немає відповіді на відповідь.
Цікаво, а чому ти мене обіцяв на каву запросити, якщо не любиш її? Тоді краще на морозиво....
знаю: ангелам не дано дару любити так, як даровано маминому серцю.
бо вона дарує спочатку життя своєму дитяті, потім всю любов свого серця. і цю любов вміє ось так передати таїною і чарівністю слова.
і Жінка, і Людина, і Мама, і Поетеса. стільки багатства у одній Любові!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, як гарно сказано! Мені аж пишатися собою захотілося...
Дякую, Касьяне!