В шеренгу по одному ліхтарі,
Народжують тремтляве світло.
І снігу серпантин в нічній імлі,
Переливається в морозному повітрі.
Враз під ногами заскрипів перон,
Самотній та пустий в пітьмі холодній,
А за вагоном котиться вагон,
Вистукує як завжди ритм дрімотний.
Нам між вагонами видніється вокзал,
По той бік колії живе в маленьких вікнах,
Він то з'являвся ненароком то зникав,
Здавався то похмурим то привітним.
А може це обман чи тіней гра,
Небес уламок впав оздоблений зірками,
Напевне лиш в моїй руці твоя рука,
Напевне тільки те, що поміж нами.
І на морозному повітрі білий пар,
То наших подихів невитрачена сила,
Я - небом причарований Ікар,
В тобі навік мої легкії крила.