Знаєм: Гоголю належить
Думка, мудра дуже:
"Сміху навіть той боїться,
Кому все байдуже..."
Сміх отой, як гостру зброю,
Цінували гідно
У часи війни важкої,-
Музу Слова плідну.
На фронтах-бо виступали
Тарапунька й Штепсель:
Стомлені бійці сміялись,
Як в житті належить.
"Сміх і гріх", - в народі кажуть,
Це не спростувати,
Без "гріха", як і без сміху,
Щастю не бувати.
"Сміх і сльози" - теж народний
Вислів щиросердний:
Якщо тільки сльози лити -
То недовго й вмерти.
Краще сміймося, шановні,-
Добре все до міри,
Бо життя не заборонять
Навіть лицеміри.
Є, звичайно, у "мистецтві"
"Популярні штучки" -
Це відомі всім зеленські
Й трансвести-сердючки...
Все паплюжать українське,
Гидять нашу мову -
Виставляють українців
Дурнями в усьому.
Слід таким сказати трутням
(Слово щоб збулося):
Їм сміятися на кутні
Гірко довелося б.