Вірші лунали небесами
Про рідковживані слова,
Хитали люди головами,
Завзято буркали: «Ура!!!».
Надумав хто таке вживання,
Мабуть професор, чи доцент?
Щоб потім не було цькування,
І щоб не червонів студент.
Тому всі слухали з натхненням,
Слова мотаючи на вус,
Лились овидом одкровення,
Зринаючись у світ спокус.
Лише рибак сидів тихенько,
Таке ж бо зрозуміти зась,
Тримав він вудку, як в обценьках,
А у ставку гуляв карась...
Цвіркався слиною у воду,
Смалив цигарку-самосад,
І вищирявся на природу,
Під гомін мух і дзвін цикад.
