Не хвилюйся за мене рідня,
Я додому вернусь з перемогой,
І з того, дуже світлого дня,
Ми в майбутнє почнемо дорогу.
Рушниками накриєм столи,
Та вклонімся козацькому роду,
Бо ще є в України сини,
Що життям здобувають свободу.
І тоді, я, свої ордени,
Покладу до дідівських медалей,
Як відлуння тієї війни,
Де ми землю свою захищали.
Та нехай ще лютує орда,
Спіть спокійно батьки та знайомі,
І щоб Вас не торкнулась війна,
Ми її стережем на кордоні!
