Пахне дощем запашна оболонь -
Дав мені боже із щедрих долонь.
Хилиться долу важкий ряболист -
Дай мені, боже, ще силу і хист
Поруч з калиною виріс горіх -
Дай мені, боже, більше за всіх!
Стигне пшениця, як серпень мина -
На тобі, боже, пісня сумна:
"Дай мені, дай мені, дай-но вогню,
Дай мені, дай-но запалим стерню"
Слухає боже, як пісня журбить,
Дивиться боже, як поле димить:
- Дощ і наснагу - я все тобі дав,
Нащо ж ти, йолопе, все змарнував?
Онде калина без діла гниє,
Онде пшеницю ворона клює.
Чом ти нероба ледачий такий,
Чом твоя лайка брудніша за гній?
Чом я не чую веселих пісень,
Чом ти у злобі живеш день-у-день?
Замість ділитись - муруєш паркан,
Замість любити - катуєш селян.
Чвари я бачу і заздрість одну.
На тобі, люде, війну.
Вітер хитає пожовклу траву,
Дай мені, господи, долю нову,
Вже допікають пиха і вогонь,
Дай хоч би дощику на оболонь.
Лесник відповів на коментар ganzer, 01.09.2016 - 00:44
no rules
ganzer відповів на коментар Лісник, 01.09.2016 - 00:52
ні, тут є: "боже" – то форма кличного відмінка. правильно там "слухає бог", "дивиться бог". так також гарно метрично, коли замість одного складу береться пауза для драматичного ефекту
Лесник відповів на коментар ganzer, 01.09.2016 - 01:05
а, зрозумів. та ні, у цьому випадку все має бути максимально просто як 2+2=4, як ніч яка місячна, без метричних викрутасів, тільки в тому місті, де треба. а "боже" у називному відмінку у даному випадку теж навмисне граматичне спрощення, для зменшення драматичної напруги
ganzer відповів на коментар Лісник, 01.09.2016 - 01:12
наз. відм: "бог"; кличн: "боже". там у вас кличний відмінок замість називного
no rules
