Вам залишаю почесті та лаври,
Беріть усе- мені ніщо не жаль,
Мої Пегаси, та мої Кентаври
Лишень в мою зодягнуться вуаль.
Плюєте в душу- то мені молитва,
У спину ніж за щастя я прийму,
Бо я живу без слави та обману,
Не зломите мене, бо я живу.
Ви каменем- я віддаю вам хлібом,
Хай Бог розсудить, хто із нас правий,
Залишиться усе пекучим міфом
У смутку, бо назавжди він німий.
Плюєте в серце, я собі сміюся:
Я так живу, як Бог мені сказав,
І вірним друзям віддаю сторицю,
Я вдячна долі, що Господь їх дав.
Я все прийму, візьму усе на себе:
У кожного в житті є помилки,
Беріть усе, несіть уже без мене,
Я залишаюся собою залюбки.
Я не заплачу, ні я не скорюся,
Від чого насолоди вам не дам,
Я просто Богу щиро помолюся:
Те, що бажаєте, хай буде вам.
І я сміюсь, бо я живу, не тлію,
На зло усім нікчемним ворогам,
Несу любов свою, як тільки вмію-
Дай Боже розуму та віри нам.
За Вашу щирість -
Хоч осінь - літнього в душі тепла,
І завжди поруч вірних друзів,щирих!
І доля щоб прихильною була
На все життя - здоров"я,щастя,миру!
