UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Щастя і тріснута чашка - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський, 28.10.2016 - 07:27
Пригадалися одночасно дві цитати: "Людина дивиться телевізор, а телевізор дивиться людину" (приблизно так, з Пєлєвіна), і "Синей птицы не стало меньше, просто в свете последний дней слишком много мужчин и женщин стали сдуру гоняться за ней" з Макаревича. І це симптоматично, тому що твір Пєлєвіна (Generation Пі) є практично підручником з маркетингу, ПіАр та галюценогенів, в той час як пісня Макаревича є надзвичайно образним і метафоричним твором. Отут, у Вашому творі, шановна Вікторіє, спостерігається чітка межа між першою частиною, яка нагадує казку або притчу, і другою, яка більше схожа не роздум. Як на мене, обидві частини достатньо різні стилістично та гідні того, або мати власне життя і відповідні їм фінал або ж початок, в залежності від того, де чого бракує.А, ще третя цитата: "Человек рожден для счастья, как птица для полета". І четверта: "«Счастье бродит по стране в длинных белых одеждах, распевая детскую песенку: «Ах, Америка — это страна, там гуляют и пьют без закуски»."... Як бачимо, щастя - доволі болюче питання літератури, а відтак - і життя (ну, це Биков би в такому порядку все розмістив, спочатку щось з'являється в літературі, а потім - приходить зі сторінок в життя"... Добре, щось я розпатякався. Піду краще щастя пошукаю. Яке, Ви кажете, воно? Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 29.10.2016 - 04:55
Твір, дійсно, складається із двох частин, але так ішла думка, тому нічого міняти не хочеться. Про те, що ми більше ганяємося за примарою щастя, вже багато написано, так що тему цю розвивати далі нікуди. Щодо острова, то я не можу виставляти це як зразок поведінки, тому що всі "острови" мають властивість інертності, так що наполягати на такому образі також не випадає.  Відчуваю себе присоромленою, бо Пелевіна не читала, Макаревича також знаю поверхнево. Щодо суперечки серед літераторів, що перше — література чи життя, — то для себе я врешті зробила висновок, що усе-таки життя, але хтось може думати інакше. Завдали Ви мені клопоту з визначенням щастя. Я думаю, що якщо трохи перефразувати одну з цитат Джозефа Кемпбела, дослідника міфології, якого дуже люблю, можна сказати, що щастя — це те, що приносить нам найбільш гостре відчуття життя, без супутнього відчуття страху або сорому. Цитата з Джозеф Кемпбела звучить так: "“People say that what we’re all seeking is a meaning for life. I don’t think that’s what we’re really seeking. I think that what we’re seeking is an experience of being alive, so that our life experiences on the purely physical plane will have resonances with our own innermost being and reality, so that we actually feel the rapture of being alive.” (Joseph Campbell, The Power of Myth") yaguarondi, 24.10.2016 - 13:27
змиває пам'ять хвилями в п'ять балів сліди маленьких хвиль,тож кожен берег = хвилюючий-схвильований архів високих щастя хвиль) Вікторія Т. відповів на коментар yaguarondi, 25.10.2016 - 11:54
Коли вдумалась, сподобалось.Образ берега як "архіва високих щастя хвиль" — чудовий. Дякую! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
