Коли вже нарешті скінчаться обмани,
Тих світлих, наївних сердець?
Коли вже полуди розтануть тумани,
І кривдам настане кінець?
..............................................
Ну що ж то життя у кривавій війні?
Чергова, розмінна монета...
І знову новини, не втішні, сумні...
Падіння, падіння... не злети...
А що ж буде далі, кромішня пітьма...
Лунають байдужості звуки...
Бо душі зчерствілі, одвічна зима...
О скільки ще земле тих муків!
І знову життя, молоде в нікуди..
А в когось усмішка не сходить...
Із маски життя, де живого сліди...
Що миром нічого не зробить...