Відчуваю себе розбитою,
як горня ненароком впущене
Нащо мучиш і ріжеш бритвами?
Все що було - давно відпущене.
Проболіло,
Пронеслось,
Скапало
З підборіддя слізьми сухими.
Не-твоя-не-кохана...
Навколо,
Що зачепиш - німіє й гине.
Облітало,
Обпало,
Зсохлося
Зелен-листя
Мого кохання.
Відпусти того диво-сокола,
Хай нап"ється роси світання.
