Я хочу бути деревом. І біль
З плечей струсити листям пожовтілим,
І огортати душу білим-білим,
Коли вальсує сива заметіль.
Прокинутися вранці навесні
І зацвісти, укотре, без вагання,
Леліяти наївні сподівання,
Що соловей співає лиш мені.
Я хочу бути деревом. А ти
Зірвавши плід, по осені достиглий,
До мене принесеш сокири й пили,
Щоб в дім тепло узимку принести...
Дорогу ціну, іноді, платить жінка, щоб у домі було тепло... Трішки сумно, але так уже влаштований цей світ - найкращі приносять в жертву своє тепло.
З повагою і любов"ю
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якесь однолітнє дерево виходить...
Не знаю, Любцю... Я б тоді хотіла бути пилкою, щоб правильно запиляти мізки отому бовдуру - "любітєлю" плодів і тепло-калорій
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зараз тепло-калорії користуються попитом
А ідея мені подобається
а як ще виживати?
Оцей вірш дуже мене занепокоїв, Люба не чужа мені... Хочу попередити про наслідки цієї згубної ідеї. На прикладі російської народної пісні "Во поле березка стояла" (перехожу на мову оригіналу).
Вначале вполне пасторальная картинка:
Во поле березка стояла,
во поле кудрявая стояла
в лучших традициях нар.песен "что вижу - о том пою", люли-люли, уси-пуси - всей этой мимишности хватило до начала второго куплета, когда герой вдруг озадачился проблемой:
некому березку заломати!
Какбэ все ходют мимо, любуются, а чтоб заломати - так нет! После 10-кратного повтора "люли-люли заломати" это становится навязчивой идеей, и к началу 3-го куплета в герое просыпается общественное сознание "если не я, то кто же?":
выйду в поле погуляю,
белую березку заломаю
Заметьте, не "лягу под березкой почитаю, в холодке о добром помечтаю" (про "выйду поле пропахаю" я вааще молчу!) а вот так - сразу деструктивные мысли о том, как судьбу кому-нибудь сломать! Причем походя, гуляючи... А там во вкус войдёт:
То березка, то рябина...
до полного беспредела
Ну что, девочки, кто тут еще желает деревом стать? Оно нам надо? И так найдутся чурбаны, готовые обозвать нас бревном! Сначала все соки выпьют, а потом в претензиях: "Что это ты, милая, как бревно?" Отож!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як же Ви все по поличкам чудово розіклали! Час брати у Вас уроки.
До речі, не слід забувати про передбачене законом покарання за «заломати».