Два куми якось в барі загуляли.
Знали добре, жінки будуть сварити.
То щоб легше було їм терпіти,
Вирішили по сто грам повторити.
Ну, напевно, багато хто то знає,
Зайва чарчина завжди нам мішає,
Бо уже в дорозі вона нас доганяє.
А дорога, яка в селі кожний знає,
Болото, калюжі. Яма-яму доганяє.
Один кум штани високо підкачав,
Та й посередині дороги почвалав.
Другий. За пліт на обочині взявся,
І ідучи руками на нього опирався,
Та й з кума насміхався:
-Ну, ти, куме бачу, я, що слабак,
Пили ми поріву з тобою. Однак...
Ти, впився!... То ж бредеш, як гусак!...
Тут пліт в протележний бік повернув,
І, неборака, в калюжу, лицем пірнув...
Весело свою голову кум повертає,
І до, нещасного в болоті, промовляє:
-Ну, свиня, звичайно, болото шукає.