Болі свої і печалі, тривоги віджити -
Це ще не подвиг. В свідомість означити їх,
В душу впустити, крізь неї, прощенням укрити -
Ось справжній труд, що вибілює важкості гріх.
.................................................................
Поспівчувати стражданню - лиш грань лицемірства,
Жага піднести себе у чиїхось очах.
Мовчки узяти тягар той на себе - ось дійство,
Здатне вогонь запалити у пустках-ночах.
................................................................
Терзання, сумнів - все старе, як світ.
Свобода наша - внутрішньо. Так мислю.
До рівноваги віра - добрий гід.
..Страшна та ломка віднаходжень смислів...
.............................................................
Непевність, страх, самотність - невід"ємність
Буття у світі. Поруч же - захват,
Зачудування, віра у прийдешність
Це зрівноваж і в серці буде лад.
я лише іноді роблю вигляд, Сімочко. ...та спитай мене щось фактичне і я біжу фарбуватись на блондинку) (хоча це стереотип, та мені стає легше )))
Чмок тебе в щічку, барвистих емоцій сьогодні