я зовсім не один із ритмом рок-балад,
як сильно рік один перемінив мій Всесвіт,
я розумію необхідність всіх утрат,
тепер в мені поміститься чудесне
хоч музика стара і свято не нове,
інакший я і все спішить ставать інакшим,
і доки ще творець історії живе,
вона ще може стати чимось кращим
а хвилі зоряні накочують і йдуть,
збира хтось камінці, а хтось перлисті мушлі,
і так важливо відчувати пульс
і відпускати те, що вже не слушне
я вірю, що вже скоро відірвусь
від своїх демонів нестримної погоні,
бо з рук моїх вже яблука беруть
швидкі, мов промінь світла, зореконі
проникливо-звучні гітарні соло муз
ритмічні крила віршів розкуйовдять,
хворіб заберуть дисонансний шум,
щоб в серця амфорі зосталося здоров'я
із джерела мого нап'ється щирий друг
(а кожен друг мій, знаю, геніальний),
і просто всіх, кого я так люблю,
моя любов огорне океаном
я знаю, що ранкових неба смуг
достатньо, щоби рани всі перев'язати,
нехай майбутнє в невідомості диму,
зі мною я, зі мною рок і свято