(За мотивами сторінки ВКонтакте однієї юної художниці)
Зустріти кожен прагне рідну душу,
Відчути ритм швидкий серцебиття.
Як погляд щирий спокій твій порушить,
Безповоротно зміниться життя.
Назавжди пам’ять закарбує звуки,
Що стануть нотами мелодії любові.
Здаватиметься вічністю розлука,
Коли засяють зорі вечорові.
Та ми життя своє малюємо самі
І відчуттів палітру підбираємо.
Немов промінчик світла у пітьмі
Нової зустрічі з надією чекаємо.
Про неї скаже нам передчуття,
Що виникне у метушні ранковій.
І рідних душ відбудеться злиття
У точці незбагненно-випадковій.
Не поспішай порушити мовчання,
Коли слова із губ злетіти хочуть.
Щоби почути подихи кохання,
Поглянь уважно ти спочатку в очі.
Своє послухай серце і відчуєш:
Кохання освіжає наче фреш.
Коли ти дихаєш – всього лише існуєш,
А от коли кохаєш – ти живеш…
09.02.2017