Хочеться накрити стіл. І пригощати щастям, мріями, надією, сонцем, посмішкою, вірою і обіймами.
У кожного в долі свої порції болі і радості, удачі і падінь, днів, що спливають щастям, хвилин, що розтягнуті до вічності від того, що розірвана душа.
Кохання повинно бути взаємним. Від невзаємного потрібно вилікуватись. А лікарів хороших знайти важко. І щоб в палаті - обійми. Сонце і посмішки.
Земля дуже маленька і кругла. Бумеранги можуть не повертатися. Але впадуть на голову стовітсотково. Коли впаде зірка, за котру вони ненароком зачепляться.
Якщо ти будеш тільки люблячою, хорошою, милою, ніжною, завжди усміхненою - то чи це ти? Те, що відчуває твоя душа в цю мить - повинно бути.
Якщо в тебе є характер - він є з дитинства. Він є з того часу, коли ти пам'ятаєш свої вчинки.
Черешня не родить в морози. Їй відведений свій час. І випадковості не існує.
