Слова… Слова… У них таїться все
І щирість, і любов, надія і облуда,
А ще кохання і стократ «а ще…»,
В яких життя, чи смерті підла згуба,
З них правда витікає джерелом
Вгамовуючи спраглих до пізнання,
Та часом топить, б’є мов батогом,
А не ключем живильним, життєдайним,
Вони бува злітають птахом ввись
І зігрівають, звеселяють душу,
Трапляється ж , що з громом блискавиць,
Летять камінням і тоді не бути,
Ні тихій вірі, ні тим більш добру,
Лиш біль залишиться окутаний печаллю,
Лиш сльози омиватимуть біду,
Допоки знову, знову не засяє,
В словах ласкавих променя тепло…
Слова… Слова… У чому ваша тайна?