Чи винні гори перед загиблими в лавинах
Чи власне льодово-сніжна масса винна
У кого буде почуття провини
Якщо не відчувать не міг ніхто.
Бо ж почуття не тільки у людини
Це через них усі пологі схили
І снігу із вершин "нервові" зриви
І стежково-галявинне нутро.
А ти все лізеш й всьОго тобі мало
Прекрасне недосяжний ідеал
Та ти людина "Як це недосяжно"
Ти ж не такий(-а) як ввесь тупий загал.
І валиш далі, жорстко, необачно
І нищищ, вже тобі не лячно
За що тобі вже є окрема вдячність
Від демона великих літер "Е"
