Уже дзвенять у полі ручаї,
вони так близько від землі,
через замети іноді не видно,
але звучали на глибинах мило.
Дзюрчать і виринають із снігів,
щоб землю розбудить від снів,
тримає міцно оборону сніг,
але удень під сонцем він осів.
Взялась вершина кригою вночі,
стихли в снігу струмочків голоси,
як сонце вдень покажеться на мить,
то піснею весни вода дзвенить.
Перекличку влаштували птиці:
горобчики, дятли, синиці,
звучали веселіше й весни мить
синєє небо й сонце освітить!
03.2017.
Анімація із інтернету.
