Очі із блиском кришталю
І такі сині, як волошки.
Люблю небесну синяву,
Я закохавсь в ці очі трошки.
Завжди синіють небеса,
Коли немає хмар на небі
І пам'ять очі воскреса,
Які мені до серця любі.
У час, як вирій на крилі,
Весна вертає всіх додому,
Сіяють очі в синяві,
Радію небу весняному.
На землю небеса зійдуть
І з’являться волошки сині,
Льони по полю зацвітуть
І блиск криштальний у росині.
Не відпущу я цих очей,
Вони тебе ріднять із небом.
Скільки недоспаних ночей
Очі мені здавались медом.
Я у полоні на життя,
Я оченята ці люблю.
Підвищують серцебиття
Очі із блиском кришталю.
