Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Уляна Стринжа: Роздуми провінціалки про Київ та його околиці з точки зору історичної ретроспективи - ВІРШ
Роздуми провінціалки про Київ та його околиці з точки зору історичної ретроспективи
Як добре прогулятися по Києву,
По цим бруківкам, паркам і мостам...
Чи й справді ми любити його вміємо?
А Київ же в нас мати всім містам!
А Київ же, лісами оторочений,
Умитий і напоєний Дніпром,
Усе, що має, віддає охоче всім
І зичить всіх одним лише добром.
А Київ же, століттями овіяний,
А Київ – завжди юний, молодий,
У шир Дніпра соборами замріяний,
Все лине й лине до нових надій.
Це древнє місто усього побачило
За півтора своїх тисячоліть:
І воювало і було обачливим,
Й відроджувалось після лихоліть.
Своїми дітьми завжди ушановане,
Усій Русі окрасою було...
А нині? Заяложене, обпльоване,
Поглянеш нині - ніби й не воно.
Недбалі діти все добро спаплюжили...
І байдуже! Кругом один лиш срам,
Бо як любові серцю забраковано,
Піднімеш руку навіть і на храм.
О, Київ, Київ, коли й ти не вхожений,
То що вже говорити тоді нам?!
Та добре прогулятися по Києву...
По скверам, паркам, вулицям, мостам ...
Чи й справді ми любити його вміємо?
А Київ же в нас мати всім містам!
О, Київ - дуже контрастне місто. Вокзал - яскравий тому приклад. Гарний, чистий. А зійдеш всього лиш до приміських Північних платформ - там трущоби.
Те ж саме стосується і людей.
І чому Київ заяложений і обпльований? Так, є дещо, що мені не подобається. Наприклад, це "теплиці" що побудовані в центрі Києва. А так, Київ - це красиве місто. І мені неприємно, що ви його паплюжите.
