Колись в юнацтві переплутав двері
й до товариства завітав „Знання“.
Там лектор малював щось на папері
і діаграми креслив навмання.
Шукати радив вражень і емоцій,
а досвід прийде, лише пройде час.
Ми попливем без весел і без лоцій,
поезія сама поли́не з нас!
Потрібно накопить критичну масу,
відшліфувати стиль, харизму, хист
і прийде все оте само із часом, –
своєї правив лектор-комуніст.
А час іде, минуло пів століття...
Я відчуваю – треба починать,
вже масу накопичив під лахміттям,
як не писать, хоча б критикувать!
І я пірнув у творчість, як у став!
Хоч підзабув теорію марксизму,
та враження таке, що знов попав
в розвинуту епоху кретинизму.