Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: В саду занедбанім - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лана Сянська, 26.03.2017 - 21:03
В земних садах ще запахом ренети сумирний вечір тішиться . Снігів недотик звітрений на вправнім злеті зими до нас, осілих, і птахів . По плесу, ген, пливе кача ізнову, ой, нене, бачиш,- догора свіча, кривавить обрій місячну підкову, в обійсті у садку коло Збруча. Не сніг іще, згубилось пір'я сиве, недобра звістка, сниво… Люстро плес задивлене у вись … Гіркотужливо полин своє колише « дай нам днесь…» 16.11.14 Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зворушлива лірика, на жаль, сьогодення кровить новими ранами війни. Дякую, Лано!
Світла (Імашева Світлана), 26.03.2017 - 14:20
Весна? - Війна. Травиця молода - Пробились рясту пагони тендітні. Стежина до криниці від села. невтішні вісті, вісті непривітні. В саду на міну наступив солдат... Вставало сонце у змарнілім небі. серед роїв осколків і гранат Молився Богу:-Жити, жити треба. він побратимам клявся: - Повернусь... Ясніло сонце яре понад хати... Пливла молитва із болючих вуст. Життя всміхнулось: - Будеш ряст топтати! За вашим твором - мій варіант. Експериментую. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Ваш експеремент вдалий, мені сподобалось. Дякую, Світла!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай, Боже! Уже так втомила усіх ця війна... Дякую, Люба!
Микола Карпець)), 23.03.2017 - 22:28
Смуток в кожному рядочку.....і надія....на краще....ЧУДОВА робота, Сонечко
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нелегкий час, сповнений випробувань, мимовільно відкладає на нас свій відбиток та надія і віра теплить сподівання на краще. Дякю, Миколо!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Вікторе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай Бог береже наших хлопців! Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай віра та сила духу ведуть до перемоги!! Дякую від душі, Люба! Навзаєм!
Ірина Кохан, 21.03.2017 - 21:21
Страшно й подумати скільки їх зараз - отих занедбаних війною садів, скільки скалічених доль....Щемний вірш... З днем поезії Вас, пані Валечко! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а де ще кінець цьому... Дякую сердечно, Іринко! Навзаєм!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...болить невимовно... Дякую, Наталочко!
Ніна-Марія, 21.03.2017 - 12:43
Гарно і проникливо, Валю. Бережи, Господи, наших захисників. Коли ж цьому прийде кінець???
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, не знаю та хай Господь все буде з ними! Дякую, Ніно-Маріє!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я випадково в поїзді підслухала розмову дувалих солдат із новобранцями, які наставляли других на передовій бути завжди уважними, бо приховані міни завдають сильної шкоди, особливо потрібно остерігатись "лягух", так як у тих сила ураження направлена на нижні частини тіла, побажалось, щоб наших хлопців така участь оминула, а якщо вже й станеться нещастя, то обов’язково, хай все обійдеться благополучно. Дякую, іринко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Віталію!
Н-А-Д-І-Я, 21.03.2017 - 08:42
Весна йде, недивлячись ні на що, та війна не закінчується... БолячЕ!Гарно, Валю, пишеш! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...дуже боляче, кричати пробі хочеться... Дякую, Надійко!
|
|
|