Найлюбіші, найрідніші,
В вас життя було і зміст...
Каже Бог живий на небі,
Що між душами є міст...
Де ви, душі наші рідні,
Сестри, діти і брати ?
Наші душі,звісно, бідні,
Нам цього не осягти...
Знаю відповідь - молитва...
В ній і спокій , в ній - жнива.
Тільки спогад-жаль, як бритва
Серце болем обпіка
В яких світах ти, любий татку,
І ти, супруже дорогий,
З ким розділили Божу Паску?
Мій добрий світе золотий!
За стіл родинний пустка сяде,
І мовить жаль : Христос воскрес !
Сплакнула смерть життя заради
Без церемонії словес
