Молодий хлопчина кучерявий
В тихім парку на бандурі грав,
Пальці вправно так перебирали
Її струни.Легко вальс звучав.
То народна пісня легкокрила,
Наче птах зринала в небо враз,
То сумна мелодія бриніла,
Що аж плакала-ридала і душа.
І переглядались перехожі -
Бандурист, ще й юний - дивина,
Інструмент цей зазвичай дівочий,
Рук жіночих слухає струна.
Хтось згадав легенду ту колишню,
Що її іще з дитинства знав,
Про старого діда-бандуриста,
Що чудово так наосліп грав.
А юнак той не звертав уваги
На людей, які зібрались тут,
Руки його грали-вигравали
І ставав сильнішим серця стук.
-Він сліпий, - майнула думка раптом
В однієї з молодих дівчат.
І бурхливі оплески лунали
Тій бандурі й серцю хлопця в такт.