...Синьоокою чаклункою бувало...
І.Білик.
У сни твої чаклункою ввійду.
Заполоню собою білий світ.
На спрагле щастя,може,на біду
Я житиму у серці цілий вік.
Манитиму,як зірка недосяжна,
Жадано-неповторна,мов весна,
Ти зрозумієш,що була я справжня,
Загадка незбагненна,таїна́.
Я зачарую лагіддю очей
І зупинитись на півкроці змушу.
Магічна сила писаних речей
Колись відкриє мою дивну душу.
