Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Невигадана історія - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Дністран відповів на коментар zazemlena, 16.07.2017 - 10:55
Хіба ж це кохання? Хто його зна є...
Nina Braun, 11.07.2017 - 18:20
Превентивна поезія. Маю надію, що превентивна. Не зрозуміти мені таких жінок ніколи.
Nika Nik, 11.07.2017 - 15:15
Оксано,то така звикла реальність. Не хочеш це приймати,бо прийняти-то змиритися з тим ,що таке ставлення до жінки, то є нормально.Чому в дівчатках з дитинства не виховують повагу до себе... Бо такі речі,то є результат неправильного виховання. В мене на сторінці у фейсбуку збереглася одна історія Не так давно воно сталося. Чоловік -пияк вбив свою дружину . Вона лікар за фахом. Дуже хороший лікар. Мене здивувало покарання. Деталей не пам"ятаю Але то щось незначне порівняно. 5-6років. Видно такі люди більше потрібні державі аніж талановиті лікарі. Я проти зняття смертної кари. Ніякого стримування задля нескоєння злочину...бо знає,що буде жити...
Оксана Дністран відповів на коментар Nika Nik, 16.07.2017 - 10:54
Зараз взагалі якесь дивне відношення до злочинів. В основу твору лягла невигадана історія. В побутовій сварці чоловік декілька разів ударив ножем дружину. У голові не вкладається, що опісля всього вона вирішила все ж його чекати. Коханням це не назвеш точно. Тоді що - хвороблива якась залежність від адреналіну? Не знаю... І ця історія - далеко не виняток.
Ніна Незламна, 11.07.2017 - 13:43
Нажаль таке життя стрічається часто і де та сила волі нажаль прощати Ти озирнись- життя не кінчається Як можна щось до нього відчувати Питання,як можна це кохання розірвати?.... Гарний вірш! Успіхів!!! Оксана Дністран відповів на коментар Ніна Незламна, 16.07.2017 - 10:47
Не знаю, чи таку сліпу залежність можна назвати коханням. Це щось понад моєю уявою. Дяку, Ніно, Вам за відгук.
Ulcus, 11.07.2017 - 11:26
якось зовсім несподівано твір закінчився. аж розсердилася.і не в сюжеті річ. якийсь дискомфорт. то такий задум?
Оксана Дністран відповів на коментар Ulcus, 11.07.2017 - 22:18
Якщо можна, опишіть детальніше - що саме Вас так розсердило? Буду вдячна. Дякую.
Ulcus відповів на коментар Оксана Дністран, 12.07.2017 - 04:12
поясню, Оксано. характер поезії аж до третього рядка з кінця - драма, усе сприймається серйозно, як життєва трагедія. останні ж рядки короткі і, як ніби з гуморески ( то мені так видалось), ніби з іншого якогось твору. сердилася, звісно, не на вас, і не на героїню. це отаке невдоволення, коли їв щось добре, лишив шмат м'яса на закуску, а тарілку висмикнули, ще й борщем на стіл хлюпнули. не ображайтесь, прошу, - то дуже суб'єктивно. Врешті - то міг бути задум твору, аби підсилити алогізм думок героїні.
Оксана Дністран відповів на коментар Ulcus, 12.07.2017 - 13:40
Так, дякую. Останні два рядки насправді - не короткі, вони візуально - розірвані (рима- "кінець"-"грець"). Тобто дійсно - спочатку йде плавна оповідь, до моменту кульмінації (до самої трагедії), тут все наче зрозуміле. А от події - опісля - не піддаються аналізу, залишається тільки фінальна емоція...
Оксана Дністран відповів на коментар Genyk, 11.07.2017 - 22:17
Щось на любов мало схоже таке почуття...
|
|
|