Навіщо ці слова? Вони пусті.
Навіщо погляд? Не загляне в душу.
Ти розумієш - ми уже не ті.
Нічого більше я тобі не мушу
Сказати, написати чи прийти.
Холодна осінь стала вже між нами.
Так довго був зі мною поряд, ти,
Хто бередив і зцілював ті рани,
Що доля вистеляла кожний день.
Тепер сама...зумію, мабуть, знову..
Та де шукати знову тих натхнень?
Та де знайти опору і основу?
Навіщо був і є в моїм житті?
Навіщо стіни, стіни ці між нами?
Крізь сон навіщо крики в темноті?
Чому в віршах приходиш ти рядками?