Стара ворона ,що ще в молодості,
Неприємну справу з лисицю мала...
-Напевно кожний знає байку ту,
Як руда бестія сир у неї вкрала.
І хто в лісі ворону зустрічає,
То завжди випадок той пригадає...
Почала ворона думати-гадати,
Як би лисиці боржок той віддати.
На смітнику муляж сира відкопала,
Усілась на смереці. У дзьоб взяла.
Заскреготала. По боках роздивилась,
Аж тут уже і лисиця появилась.
Навколо дерева круги мотає,
І вороні пісні хвалебні співає.
А та міцно лапкою муляж тримає
І уваги на неї не звертає.
А потім, ну й дура ти, проговорила
І сир-муляж на землю впустила.
А лисиця голосно розсміялась:
-Дура, не дура, а ти без сира осталась!
Сир зубами схопила і- аж завила.
А на дереві дві сороки сиділи,
І про той випадок усім розповіли.
І хто лисицю в лісі зустрічає,
-То чи смачний воронячий сир?- Питає.
. Гарно! 
