руки на груди як пісок ...
каміння, бруд, все перемішалось
і на словах ти ше побудь
,а за стіною шось зі мною сталось
руки догори, мрії знов,
раз за разом ,розставляють граблі
а ми з тобою як не будь
досі як не будь
все таки нездалі
по мріях поглядом пройшов
пальці кров-
букви запихають
оці слова із мозку мруть ,
та ще думки - в повітрі зависають
не пишеться ну так як усім
і до тепер повільно гасну
навіщо паству цю несу, чи пронесу?
зовсім не ясно...
ти Несвідомий, Іздрік, Дереш
що ж, тобі, напевне класно
та досі щось своє в брєду зїдає власно
