Пробач за непрочитані вірші,
незіграні симфонії, пусті полотна.
За дотик зледенілої душі
до губ твоїх гарячих, та безплотних.
Що вітром не торкався твоїх брів,
що океаном не голубив груди,
що не наважився сказати слів
над пащою людського пересуду.
Слова мої втопилися в журбі.
Пробач, що не мені Твоє кохання,
пробач, що перший вірш був не Тобі,
пробач, але Тобі мій вірш останній.
Мойого серця недоречний плач....пробач