Я зігрівався лиш тобою
Запалював лише тобі вогні
Та я поринув з головою
У ці бентежні й люті дні
І все одно де зараз я гнию
Я перестану жити взавтра
Полишивши все на краю
Шукаю у чиїх руках тут правда
Я не принесу печалі більше
Я лиш мовчатиму всю ніч
І не важливо добре – гірше
Вже вистачить між нами протиріч
А ти забудь мене, навіки
Не переживай я далі сам
Мене вже не врятують ліки
Не можу вірити сльозам
Вони гірькі, настільки щирі
Вночі коли ніхто не чув втікали
І сни не чорні, тільки білі
Навколо сонних нас літали...
Та вже не сиплються морози
По шкірі немов мурашки пробігали
Колись, твої невпевнені погрози
Що всю любов в тобі ховали
