На найчудовішій з усіх планет,
Серед чарівних вулиць міста Львів,
Живе хлопчина, КСТ "Естет",
Під добрим покровительством Мужів.
У танці він кохається, росте,
Запрошує до себе на танцпол.
Зазвичай в гості до “Естету” йде
Хто звик кричати “Браво!” замість “Гол!”
Рекламі тут не місце, та усе ж:
Приходь, якщо до танцю є тягá.
На вік бажаючих немає меж,
Забудеш, що воно таке — нудьга.
Тримай же в дар оцей дзвінкий сонет,
Тобі вже 45. Віват, "Естет"!
P.S.(від вдячних батьків)
Зробив для наших діток ти багато,
Був їхнім другом, мамою і татом.
Падіння? Судді? Долі піруети?
Усе мине. Щасти тобі, "Естете"!
P.P.S.
Перепрошую небайдужих до чистоти української мови за “танцпол”. Але ну дуже вже гарно римувалося. Зрештою, ми ж запозичуємо слова з інших мов. Та й не таке вже воно й невживане...
