Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775733
Зима мольберт підготувала
і фарби довго підбирала,
щоб на снігу і неба тлі
картини малювать ясні.
Плетіння тіней на снігу
в сонячний день намалювала,
широкі і тоненькі смужечки
вибагливо сплітала.
Угорі – справжнє плетиво гілля,
неначе в довгих рукавичках,
зима їх сотворила із снігу
та рукавичками укрила.
Ховається чи виглядає з хмар -
природа сонцю порадіє,
а на горбі, де найвищий замет,
хтось ланцюжок слідів намітив.
Будинки і високі дерева,
слідів незвіданих намисто,
це так залишила зима
околиці в перинах чистих.
Із білих хмар – малі частки
лише у небі залишились,
вітри в просторах за селом
сніг із гілок трусили.
Наче малі подушки у саду,
але гілки тримають міцно,
вночі мороз прикріпить їх,
висять пухким намистом.
Складає ієрогліфи зима,
себе гілками викладає,
на самих синіх небесах
чіткими лініями сяє.
Кущі троянд засипав сніг,
але одна із нього виринає
і гілочки, одна чи дві,
зеленими листками сяють.
Ланцюжки слідів по снігу,
кудись неначе поспішають
і кучугури нагорнули високі,
враз смайликами сяють.
Дуби із листям і сліди,
людські і зайчикові поруч,
та розійшлись: туди й сюди,
а десь життя напише повість.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779961
22.02.2018.
Фотографії Калини Шпанюк-Мельничук:
“С ❄️нігові Н ❄️овели... І ❄️єрогліфи Г ❄️алактик...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1988835741372233&set=pcb.1988827944706346&type=3&theater
