З повагою і симпатією до автора - продовжу тему з посмішкою.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781499
Оригінал твору Олега Князя
Огірки і помідори
Стрімко біжать в незнаний світ роки, більшість із нас вибагливі до їжі, я люблю помідори й огірки, в різному вигляді та особливо свіжі! Свої у щастя є вимірники, із пастками бувають коридори, обожнюю домашні огірки, і з маминої грядки помідори! Ми пишемо життєві сторінки, є часи радості й безсилої покори, підіймуть настрій ранні огірки, і перші, невеличкі помідори! Серце підкаже, світяться зірки, у напрямку села, де мама й тато, - вирощують смачнючі огірки, і самі апетитніші томати!
Пародія
Ми всі гурмани, в сутності, таки.
На фуагрА і суші зрять мажори,
А я люблю свіженькі огірки
Й такі червоні стиглі помідори.
Нам салоїдів клеять ярлики,
А "МайстерШеф" нав'язує роздори -
Від стресу їжте хрумкі огірки,
А заспокоять серце - помідори!
Складу коханій пісню про зірки,
Словесні виплітатиму узори,
А ввечері - до кави - огірки
Та афродизіак - це помідори.
Застілля любим з чаркою-таки,
Тут, друзі, недоречні жодні спори:
А на закуску - жуймо огірки
І смаковиті кислі помідори.
Ой, линуть у незнаний світ роки,
І плутають життєві коридори,
Хай підіймають настрій огірки
І світяться гербами помідори!