І знову дороги вертають додому,
До рідної хати з далеких світів,
Де трохи спочину й забудеться втома
Бо є рідні стіни й не треба ліків.
Там пахне розмай і квітне черешня,
Над вишнями бджоли гудуть,
Цвіте бузина й п"янка там черемха
Зозулі там добрії долі кують.
Калина красуня там квітом буяє
Додолу схилила віти свої
Так, ніби й вона мене ніжно стрічає
й поклоном дарує повагу мені.
І я поклонюся калині-красуні
Бо кращої квітки у світі нема,
А потім повісить коралі червоні
Й така ніби панна-вкраїнка вона.
Кругом споришем і кропивою пахне
І вітер легенький торкнеться лиця,
Вгорі десь високо і хмарка зависне
Усе це чарівна Вкраїна моя.
І спів солов"я і клекіт лелеки
І дзюркіт води із малого джерельця,
Коли повертаєш з дороги, з далека
Усе відчуваєш ти в своєму серці.
Аж хочеться впасти додолу
Губами торкнутись своєї землі,
Залишити там свою ношу і втому
Відчути всю силу і запах її.
дуже гарно
