Ми зустрілись з тобою у полі,
Посміхався до мене з даля.
Несла доля по життєвому колі,
І кохання міцне нам дала.
Літа у нас не молоді,
Лишилися за нашими плечима.
Пройшли не мало ми шляхів,
І нас вела своя стежина.
Ті зустрічі незабутні, казкові,
У погляді - далекий зорепад.
Дивилась я у очі волошкові,
Як у джерельний водопад.
Були також і сірі будні,
Та серця бились в унісон.
Коли були часи розлучні,
До мене ти приходив в сон.
Але чарівна казка закінчилась,
У казки є кінець завжди.
І ми з тобою розгубились,
Як коло річки береги.
З тобою в полі зустрілись,
Там доля звела з тобою.
У небі зіркам раділи,
Розбиті душі тепер журбою.
Життєво!
