Доброго ранку, кохана,
Щодня тебе, люба, вітаю,
Мила і ніжна, Світланко,
До серця щораз пригортаю,
Силу даю і надію,
Наповнюю серце любов’ю;
Шлю тобі, в подруги мрію,
І віру – надії слугою.
Хочеш зустрітись зі Мною,
І разом полинути в казку?
Буду навіки з тобою
Й не буде ніколи вже важко.
На́встіж відкрий своє серце,
Поклич мене там царювати –
Більше не зможеш ти вмерти,
Ні плакати, ні сумувати.
Я – Любов, у твоїх жилах.
Дарую життя, оживляю,
І тих, хто вже у могилах.
Бо всіх Своїх Я – підіймаю.
Глянь на небо, там Я, в зорях,
В проміннях сонця, в тихім вітрі,
Я – в грайливих хвилях моря,
І в різнобарвній всій палітрі,
В барвах квітів і світанків,
У співі пташки серед віття,
В діамантах-росах ранків.
То – Я завжди, у всіх століттях.
Чуєш? Кличу: «Стань, кохана,
Моєю вірною навіки.
Заглядаю в очі зрана,
Що ти ховаєш під повіки.
Руку дай, не відсахнися,
Від щастя, що тебе чекає,
Ввись зі Мною підіймися.
Без Мене – Ангол не пускає».
Галина Яхневич.
ID:
794758
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 07.06.2018 19:51:03
© дата внесення змiн: 07.06.2018 19:51:03
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|
