Шепоче з ніжністю слова
Весняний вечір.
Шовкова хвиля моїх кіс
Лягла на плечі.
Зірвалась з вій терпка сльоза,
Стекла щокою.
А в серці радості гроза,
Бо я з тобою.
І осипаються з небес
яскраві зорі,
Бо у душі знову воскрес
Фонтан любові.
Сплелися пальці наших рук,
Кохаєш - знаю.
Я чую серця твого стук,
Тебе вдихаю...
Твій погляд кольору дощу
Мене торкнувся,
Тобі кажу : "Не відпущу",
Ти посміхнувся.
Шепоче з ніжністю слова
Весняний вечір....
Вже без вагань твоя рука
Лягла на плечі.