Без гамору, крику, лиш любляче слово,
Для тебе, Вкраїно, сьогодні кажу,
-ЛЮБЛЮ за відвагу, за міцність, за мову,
Тебе в моїм серці завжди бережу!
Хоч доля була вередлива для мене,
Занесла в чужії холодні краї,
З тобою лишила я серце надхнене,
Узяла з собою лиш жменьку землі.
Її бережу немов скарби свячені,
Сьогодні ,в це Свято ,у руки взяла,
Думками полинула в дні ті блаженні,
Коли, Україно, з тобою була.
Нехай же щастить тобі, люба землице,
Цвіти, розвивайся, вирощуй плоди,
Хай люд не кидає тебе яснолицю,
Бо кращу за тебе не вдастся знайти!
А я заповіт залишаю родині,
Хоч я і помру в цій чужій стороні,
Той клаптик земельки, коханий, єдиний,
Вкладіть в домовину на вічність мені!
