,,Доганяють вже роки осінні, -
Тільки дива побільшало в мене", -
констатує Михайло Генсьор.
Дарма, що літа карбують обличчя та руки зморшками, перефарбовують
у срібний колір коси та чуби, і всівшись на плечі, згинають їх донизу...
Дарма, що ночами тупцяє по кімнаті безсоння і болючі спогади
,,впиваються" сталевими кігтями у зболені груди...
Однак, поважний вік - не привід для безнадії. Як відомо, душа безсмертна! Значить, час не має над нею влади. Значить, вона - молода,
і ще більше, аніж в юності, хоче тепла, довіри і затишку. І тоді, напевне, настає час Чоловічої Молитви...
Кохання - ось основний лейтмотив цієї збірочки ліричних освідчень своїй
обраниці поліського поета Михайла Генсьора.
Шановним читачам пропонується самим зробити висновки з цього невеличкого доробку автора, усвідомити глибину цих почуттів, що пройшли перевірку життєвими негараздами.
Прекрасна Жінко, - ,,Ви Щастя, що Бог дав мені!" - зізнається чоловік.
Адже, найголовніше в кожній долі - оте єдине незрадливе Кохання, заради якого і завдяки якому тримається світ.
,,Хочу, щоб були Ви не одні,
Хай до Вас на каву Доля зайде"...
Це перша книга автора! Хай таланить йому на зустрічі з читачами...
Сергій Цюриць. (член спілки письменників України)
